Допомога тяжкохворим дітям, яким не встановлено інвалідність

З 01 січня 2019 року набирає чинності  Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту осіб, які доглядають за хворими дітьми» №2476-VIII, який був опублікований 27 липня 2018 року.

Відповідний закон передбачає допомогу на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, які страждають на тяжкі психічні розлади,  цукровий діабет 1 типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, а також дітей, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органу або паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність.

Право на допомогу на таких дітей мають один із батьків, усиновлювачів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів,  який постійно проживає та здійснює догляд за дитиною.

Для призначення допомоги тяжкохворим дітям до органу соціального захисту населення необхідно подати:

заяву про призначення допомоги за встановленою формою;

паспорт або інший документ, що посвідчує особу, і документ, що підтверджує повноваження опікуна, піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів;

свідоцтво про народження дитини;

довідку встановленої форми про захворювання дитини.

 

Допомога на таких дітей призначається з дня звернення до органу соціального захисту населення.

Виплата такої допомоги за рішенням органу соціального захисту населення, який призначив допомогу,  припиняється у разі:

- якщо допомога призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

- встановлення такій дитині інвалідності;

- позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

- позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;

- скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;

- звільнення опікуна чи піклувальника дитини від виконання їхніх обов'язків;

- смерті дитини;

- смерті отримувача допомоги.

Виплата такої допомоги призупиняється у разі:

- тимчасового влаштування хворої дитини на повне державне утримання за заявою отримувача такої допомоги;

- влаштування дитини на повне державне утримання у разі відібрання хворої дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав.

Допомога на таких дітей надається щомісячно  в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Також змінами до законодавчої бази заплановано надання батькам таких дітей відпустки без збереження зарплати, яку за їх бажанням має бути надано в обов'язковому порядку.

Установлено, що перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право працівникові на отримання відпустки без збереження зарплати на дитину, якій не встановлена інвалідність, затверджується Кабміном.