«Стажування» чи «випробувальний термін»?

Відвідування суб’єктів господарювання м.Авдіївка, які проводяться щодня інспектором праці ВЦА з метою інформування фізичних осіб-підприємців та працівників про дотримання законодавства про працю, у тому числі щодо оформлення трудових відносин показало, що мають місце випадки  виконання роботи працівниками на умовах безоплатнього «стажування». Роботодавці мотивують такий спосіб працевлаштування оцінкою здібностей та навичок найманого працівника, після чого ними в подальшому буде вирішуватиметься питання про оформлення трудових відносин з працівником.

Відносно такої позиції роботодавця слід зауважити, що чинне законодавство не містить поняття «стажування» при працевлаштуванні роботодавцем працівника.

Нагадаю, що відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Крім того працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення до територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Є цілком законний механізм перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, — це випробувальний термін. Умова про випробування повинна бути зафіксована в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу (ч. 1 ст. 26 КЗпП). У період випробування на працівників поширюються всі вимоги законодавства про працю, у тому числі оплата праці здійснюється в порядку та строки, передбачені чинним законодавством. Тобто, встановлення працівнику випробування на безоплатній основі законодавством України не передбачено.

У разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні.

Що стосується стажування, то чинне законодавство говорить про можливість його застосування лише відносно студентів або осіб, які мають статус безробітних.

При цьому, безоплатне стажування взагалі не передбачено законом.

Так, з метою розширення можливостей для підвищення конкурентоспроможності молоді, ст.29 Закону України «Про зайнятість населення» надається можливість студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час.

Іншим випадком, коли чинним законодавством передбачається можливість стажування особи, є випадок професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних. Так, відповідно до Порядку професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних, затвердженого наказом Мінсоцполітики України, МОН України від 31.05.2013 № 318/655, стажування — це підвищення кваліфікації безробітного з метою набуття практичних умінь і навичок для виконання професійних обов’язків за професією або на посаді, на яку претендує безробітний у роботодавця.

У всіх інших випадках — роботодавець зобов’язаний оформити працівника на роботу відповідно до вимог статті 24 КЗпП України.

Хотілось б додати, що виконання працівником роботи на умовах «стажування» свідчить про порушення роботодавцем вимог чинного законодавства і дає підстави працівнику вимагати належного оформлення трудових відносин.

Військово-цивільна адміністрація м.Авдіївка наголошує: офіційне оформлення працевлаштування є, насамперед, гарантією соціального захисту найманих працівників, кадрової стабільності та налагодженої роботи усіх учасників трудового процесу з метою досягнення позитивного результату. Водночас для роботодавця - це і позитивний імідж та репутація надійного партнера, що є запорукою процвітання бізнесу та примноження прибутків.

 

Головний спеціаліст - інспектор праці
військово-цивільної адміністрації
міста Авдіївка Донецької області
Тетяна Борисенко