Особливості укладання трудового договору

Конституція України гарантує кожному громадянинові право на працю, яку він вільно обирає. Таке право реалізується шляхом укладення трудового договору з однією чи декількома установами.

З метою інформування фізичних осіб-підприємців та працівників про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю військово-цивільна адміністрація міста Авдіївка нагадує про особливості укладання трудового договору з працівниками суб’єктів господарювання, які займаються реалізацією продовольчих (непродовольчих) товарів.

Так, якщо підприємець самостійно не стоїть за робочим місцем в магазині, то працівників повинно бути як мінімум два, оскільки зазвичай продовольчі магазини працюють без вихідних і без перерви і тривалість робочого часу перевищує 8 годин.

З продавцями має бути укладений трудовий договір. При укладанні договору потрібно використовувати типову форму, затверджену наказом Мінпраці від 8 червня 2001 р. № 260. Укладати цивільно-правовий договір не правомірно, оскільки такий договір укладається при виконанні разової роботи, коли виконавець не підпорядковується трудовому розпорядку, виконує роботу на свій страх і ризик. Для продавця ж це систематична робота, яка визначена посадовою інструкцією.

Підприємцю потрібно надати повідомлення до органів ДФС за місцем обліку як платника ЄСВ про прийнятого працівника. Повідомлення має подавати підприємець за розробленою формою до початку роботи працівника згідно з укладеним трудовим договором. Повідомити органи ДФС потрібно хоча б на день раніше допуску працівника до роботи.

Якщо потрібен тимчасовий працівник, треба укласти з ним строковий трудовий договір, що передбачено вимогами ст. 23 КЗпП України. У договорі обов'язково визначаються режим роботи, розмір зарплати, тривалість щорічної оплачуваної відпустки, а також вид договору: строковий або безстроковий. Для строкового трудового договору не встановлено його мінімальну тривалість: вона залежить від того, як домовилися дві сторони.

Трудовий договір складається у двох примірниках - один залишається у підприємця, другий видається працівникові.

Підприємець може для своїх працівників встановлювати випробувальний термін. Умова про випробування повинна бути зафіксована в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу (ч. 1 ст. 26 КЗпП України). У період випробування на працівників поширюються всі вимоги законодавства про працю, у тому числі оплата праці здійснюється в порядку та строки, передбачені чинним законодавством. Тобто, встановлення працівнику випробування на безоплатній основі законодавством України не передбачено. Тривалість випробувального терміну продавця має бути не більше місяця.

У разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні.

При цьому необхідно розуміти: якщо працівник не влаштовує підприємця, то розірвати такий договір необхідно в останній день його дії, в іншому разі такий договір набуває статусу безстрокового і наступне розірвання трудового договору допускається на загальних підставах.

Укладення будь-якого трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу (ч. 3 ст. 24 КЗпП України).

З продавцями також рекомендуємо укладати договори про матеріальну відповідальність - індивідуальну або колективну (ст 135-1,135-2 КЗпП України). Вид договору матеріальної відповідальності залежить від того, як передається зміна. Якщо при передачі зміни виводяться всі залишки (проводиться інвентаризація), то можна укласти договір індивідуальної відповідальності, якщо ні, тоді колективної. З назви договору вже зрозуміло: якщо договір індивідуальної відповідальності, продавець сам і відповідає за недостачі або псування продуктів, якщо колективної - відповідальність ділиться на всіх учасників цього договору. Наявність такого договору може захистити підприємця від недостачі.

Якщо у працівника це основне місце роботи, підприємець вносить запис до трудової книжки про прийом на роботу. На відміну від юридичних осіб, підприємці не мають права зберігати у себе трудові книжки найманих працівників. Після внесення відповідного запису вони зберігаються у працівників.

Головний спеціаліст-інспектор
праці військово-цивільної
адміністрації міста Авдіївка
Донецької області