Декого з Небесної сотні знав особисто: керівник ВЦА Авдіївки Віталій Барабаш про вбивства проукраїнських активістів у 2014 році

 
фото radiosvoboda.org. Мітинг у Донецьку. 5 березня 2014 року
 
Саме на 20 лютого 2014 року припадає пік розстрілів Героїв Небесної Сотні у центрі Києва. Тільки цього дня у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення 48 осіб. Всього ж було вбито 107 протестувальників. З боку силовиків за всі дні протистоянь загинуло 17 осіб.
 
Голова військово-цивільної адміністрації прифронтової Авдіївки Віталій Барабаш був одним з організаторів Євромайдану в Донецьку і товаришував з багатьма небайдужими шодо долі країни донеччанами.
 
- Я був присутнім на мітингу в Донецьку того дня, коли на очах у всіх на центральній площі міста зарізали Дмитра Чернявського, якого я знав особисто, - згадує трагічні події 2014 року керівник Авдіївської ВЦА. – Так жорстоко розправилися тоді не лише із цим хлопцем. Ми дуже близько дружили й з горлівчанином Володею Рибаком, який займав принципову проукраїнську позицію та, як міг, намагався чинити спротив бойовикам ДНР, за що заплатив життям – йому розпороли живіт та втопили в річці. Я бачив його буквально за день до зникнення. Він був у мене в гостях – у Донецьку. До речі, Вова теж був на Майдані, він був безстрашним. Людина з великої літери.
 
Віталій Барабаш також був активним учасником подій на Майдані не лише в Донецьку, а й в столиці України.
 
- Ми тоді з моїм другом Олександром Ярошенко фінансово тягнули два великі армійські намети протестувальників - Донецький і Маріупольський. Потім мої друзі-кияни організували поруч польову кухню, де годували усіх бажаючих, - розповів Барабаш. – У той час я став безпосереднім очевидцем розстрілів людей, які прагнули кращого життя для своєї країни, і яких потім охрестили Небесною сотнею. 
 
Після Революції Гідності Віталій Барабаш пішов на фронт захищати країну від окупанта. Він побував у багатьох «гарячих точках» на Донбасі, бачив загибель побратимів і ледве залишився живим сам. Але то вже інша історія.
 
Євромайдан увійшов в історію України як символ героїзму, взірець жертовності і патріотизму. У найкритичніші та найважливіші періоди нашої історії вперед виходять герої, ладні пожертвувати власним життям заради майбутнього України як незалежної демократичної держави. 
фото DW