Особливості договору Дарування

Згідно Цивільного кодексу України за договором дарування дарувальник передає або зобов’язується передати в майбутньому обдаровуваному безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір дарування, як і договір купівлі-продажу, спрямований на припинення права власності у дарувальника й виникнення права власності в обдарованої особи з тією лише різницею, що договір дарування завжди є безоплатним, а тому дарувальник не має права вимагати від обдарованої особи зустрічних дій.

Подарувати будь-яке майно (рухоме, в тому числі гроші й цінні папери, та нерухоме), а також майнові права якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому іншим особам є виключним правом власника цього майна. Договори дарування майна, що знаходиться у спільній власності, укладаються за згодою всіх співвласників.

Сторонами у договорi дарування можуть бути фiзичнi особи, юридичнi особи, які іменуються дарувальник та обдаровуваний. Укладення договорів дарування громадянами повинно здійснюватись з дотриманням загальних правил цивільного законодавства про їх дієздатність. Окрім того, законодавець встановлює додаткові гарантії захисту осіб, які перебувають під опікою або піклуванням. Виходячи з інтересів дітей, осіб, над яким встановлена опіка чи піклування, у цивільному законодавстві зазначається, що батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей, підопічних.

Щодо підприємницьких товариств, то вони можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установчим документом дарувальника. Це положення не поширюється на право юридичної особи укладати договір пожертви.

Укладати договір дарування може також представник дарувальника на основі письмового уповноваження - довіреності. Однак, якщо у довіреності на укладання договору дарування не встановлено імені обдаровуваного, така довіреність є нікчемною.

Форма Договору дарування визначається загальними правилами цивільного законодавства про форму договорів. Договір дарування може укладатися в усній, простій письмовій і письмовій нотаріальній формі. Форма договору визначається у залежності від виду майна, що є предметом договору дарування.

Так, договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладений усно. Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Договір дарування майнового права та договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним. Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі. Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів

нею незаконно. Договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

При укладенні договорів про відчуження спільного майна подружжя, що потребують обов’язкового нотаріального посвідчення, має бути письмова згода другого з подружжя. Тому недодержання цих умов дає підстави для визнання такого договіру недійсним.

За загальним правилом, договiр не є даруванням, якщо обдаровуваний зобов’язується при цьому вчинити на користь дарувальника будь-яку дiю майнового або немайнового характеру. Однак, на обдаровуваного може бути покладений обов’язок вчинити певну дiю майнового змiсту або утриматися вiд її вчинення на користь третьої особи (передати грошову суму чи iнше майно у власнiсть, сплачувати грошову ренту, надати право довiчного користування дарунком чи його частиною, не пред’являти вимог до третьої особи про виселення тощо). Вимагати вiд обдаровуваного виконання покладеного на нього обов’язку має право дарувальник, а в разi його смертi, визнання безвiсно вiдсутнiм чи недiєздатним - особа, на користь якої має бути виконаний цей обов’язок. У разi ухилення обдаровуваного вiд виконання обов’язку на користь третьої особи дарувальник має право вимагати розiрвання договору i повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе - компенсацiї його вартостi.

Також чинне цивільне законодавство покладає на дарувальника обов’язок повідомити обдаровуваного про відомі дарувальникові недоліки речі, що є дарунком, або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров’я, майна обдаровуваного або інших осіб. При цьому, дарувальник не зобов’язаний виправляти недоліки дарунка чи зазнавати витрат, пов’язаних з їх виправленням, або обмінювати дарунок на якісну річ, проте у разі порушення цих вимог дарувальник зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком.Оскільки договір дарування укладається в інтересах однієї сторони – обдаровуваного, останній не має права пред’являти претензії до дарувальника на тій підставі, що річ, яку подарували, виявилася з недоліками.Якщо дарувальникові відомо про недоліки речі, що є дарунком, або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна обдаровуваного або інших осіб, він зобов'язаний повідомити про них обдаровуваного.

Дарувальник, якому було відомо про недоліки або особливі властивості подарованої речі і який не повідомив про них обдаровуваного, зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком.

Що стосується строків передачі речі обдаровуваному, то вона може бути передана дарувальником як у теперішній час, так і у майбутньому, тобто момент укладення правочину не пов’язаний з моментом передачі майна у власність. Саме тому, при укладенні договору дарування може бути встановлений обов’язок дарувальника передати дарунок у майбутньому через певний строк або у разі настання відкладальної обставини, тобто обставини, що не дає можливості виконати договір дарування і тому його виконання переноситься на майбутнє. Якщо дарувальник або обдаровуваний помре до настання строку або відкладальної обставини, такий договір припиняється, не породжуючи права та обов’язки в іншої сторони за таким договором.

Цивільний кодекс передбачає наступні підстави припинення договору дарування: відмова однієї зі сторін від договору; розірвання договору дарування; визнання договору недійсним. Обдаровуваний має право відмовитись від подарунка в момент його вручення, у разі коли момент передачі речі збігається з моментом укладенням договору. В разі якщо договір передбачає передачу речі в майбутньому обдарований може відмовитись від подарунка в будь-який час до моменту його прийняття. Так само, від договору може відмовитися дарувальник, якщо договір укладений з умовою передання дарунка у майбутньому і якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився.

Договір дарування нерухомих речей або іншого особливо цінного майна може бути розірвано за вимогою дарувальника, якщо обдаровуваний проявив грубу невдячність (умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей). Якщо ж обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, то у даному випадку вимагати розірвання договору дарування мають право його спадкоємці.

Дарувальник має право розірвання договору, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена. У випадку розірвання договору дарування обдаровуваний зобов’язаний повернути дарунок у натурі. До вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік. Тобто, при розірванні договору дарування на вимогу дарувальника законодавчо передбачений термін, упродовж якого можна звернутися до суду про захист своїх порушених прав.

Прим., військово-цивільна адміністрація міста Авдіївка Донецької області чинним законодавством України не наділена повноваженнями щодо тлумачення норм права, тому наведена інформація має лише інформаційно-рекомендаційний характер.

(Інформацію підготовлено юридичним відділом ВЦА м. Авдіївка)