Внесення змін до законодавства України щодо пільгового розмитнення транспортних засобів


14 травня 2021 року набули чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України відносно стягування податків і зборів, інших обов'язкових платежів, об'єктом оподаткування якими є транспортні засоби" № 1402-ІХ та Закон України "Про внесення змін до Митного кодексу України відносно тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України" № 1403-ІХ та вводяться в дію через один місяць з дня набрання чинності митне оформлення транспортних засобів особистого користування, що були у використанні та з року випуску яких минуло більше п’яти років які були ввезені на територію Україні до кінця 2020 року, оподатковуються за пільговою ставкою податку на додану вартість та акцизного податку.

Детальніше...

Електронний облік трудової діяльності працівника

5 лютого 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» (проект № 3623), який скасовує зобов'язання вести паперові трудові книжки. Крім того, пенсії за допомогою системи електронного обліку стажу призначатимуть автоматично.

Детальніше...

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною» № 1401-ІХ

09 травня 2021 набрав чиності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною» яким запроваджується новий вид відпустки - одноразова відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів, що оплачується коштом роботодавця та надається не пізніше трьох місяців з дня народження дитини таким працівникам.

Детальніше...

Знятто вікові обмеження для роботи на державній службі

Верховна Рада України 16.12.2020 року прийняла Закон про внесення змін до Закону України "Про державну службу" щодо зняття вікових обмежень для роботи на державній службі.

Детальніше...

Кримінальна відповідальність схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів та публічне вжиття наркотичних засобів.

Статею 315 Кримінального кодексу України передбачено, за схиляння певної особи до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів обмеження волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

Детальніше...

Про кваліфікований електронний підпис

7 листопада 2018 року набрав чинності Закон України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII (далі по тексту — Закон). Даним Законом введено поняття нового, більш захищеного електронного підпису — КЕП (кваліфікований електронний підпис) та скасовано поняття ЕЦП.
Згідно пункту 5 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису.

Детальніше...

Зміни в законодавстві щодо статусу особи без громадянства

18 жовтня 2020 року вводиться в дію Закон України від 16.06.2020 р. № 693-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання особою без громадянства», яким створено нову процедуру визнання особою без громадянства.
Зміни, внесені до законодавства, надають особам, які звернулися із заявою про визнання особою без громадянства, право на безоплатну вторинну правову допомогу та звільнення від сплати судового збору та авансового внеску за виконання судових рішень, які стосуються оскарження рішень про визнання особою без громадянства, а також право на працю та належні умови життя.

Детальніше...

Звільнено від сплати пенсійного збору осіб, які купляють житло за вперше або за чергою

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» від 23 вересня 2020 р. № 866.
Новими підпунктами «в» і «г» п. 15-2 Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 р. № 1740, визначено, що збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід’ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання ( після 1992 р.);

Детальніше...

Утримання домашніх тварин

Стаття 1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» (далі — Закон) встановлює, що утримання в домашніх умовах — це обмеження природної волі домашніх тварин, що виключає їх вільне переміщення за межами квартири, подвір’я окремого будинку. Нагадаємо, що до тварин законодавство відносить біологічні об’єкти, що відносяться до фауни: сільськогосподарські, домашні, дикі, у тому числі домашня і дика птиця.
Домашні тварини — це собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні.
Відповідно до ст. 9 Закону "Про захист тварин від жорстокого поводження", особа, яка утримує домашню тварину, зобов`язана супроводжувати домашню тварину поза місцями її постійного утримання. А також ця особа та особа, яка супроводжує домашню тварину зобов`язана забезпечити безпеку сторонніх людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною, безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою, крім того фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов`язані не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб.
Діючим законодавством України передбачено кримінальну та адміністративну відповідальність за неналежне утримання тварин.

Детальніше...

Зміни до Закону України «Про нотаріат»

8 серпня 2020 року набрав чинності Закон № 775-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» щодо усунення законодавчих колізій та прогалин» (далі - Закон № 775).

Відповідно до роз’яснень в Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) оприлюдненого на їх офіційному сайті Законом № 775 усунуто термінологічні неузгодженості між Цивільним кодексом та Законом «Про нотаріат» (терміни «угода», «доручення», «громадянин», «підприємства, установи, організації», «головні управління юстиції» замінено відповідно на «правочин», «договір», «довіреність», «фізичні та юридичні особи», «територіальні органи Міністерства юстиції»).

Крім того, усунуто внутрішні суперечності, що були наявні в Законі «Про нотаріат», та актуалізовано перелік свідоцтв, які сьогодні видають нотаріуси.

Зняття заборони відчуження нерухомого майна включено до переліку нотаріальних дій, про що Законом № 775 внесено зміни до пункту 9 частини першої статті 34 Закону «Про нотаріат».

Особливості державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва встановлені у статті 31-2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Так, державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень одночасно із вчиненням такої нотаріальної дії, проводиться нотаріусом, яким вчинено відповідну нотаріальну дію, крім випадків, передбачених цією статтею.

Державна реєстрація припинення обтяження речових прав у результаті зняття нотаріусом заборони на відчуження нерухомого майна відповідно до Закону України "Про нотаріат" проводиться нотаріусом, яким знято відповідну заборону на відчуження нерухомого майна, одночасно з її зняттям.

Разом з тим, з переліку нотаріальних дій, які має право вчиняти приватний нотаріус, діяльність якого зупинена, за відсутності заміщення іншим приватним нотаріусом, виключено право знімати заборону відчуження нерухомого майна.

Окрім цього, накладення та зняття заборони відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) віднесено до нотаріальної дії, при вчиненні якої вчиняється посвідчувальний напис.

Також частину 4 статті 55 Закону України «Про нотаріат» викладено в новій редакції, згідно з якою посвідчення договорів щодо відчуження, іпотеки житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна здійснюється за місцезнаходженням такого майна або за місцезнаходженням юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - однієї із сторін відповідного договору. Посвідчення договорів щодо відчуження, застави транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, здійснюється за місцезнаходженням юридичної особи або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - однієї із сторін відповідного договору.

 

Прим. Акцентуємо увагу, військово-цивільна адміністрація міста Авдіївка Донецької області чинним законодавством України не наділена повноваженнями щодо тлумачення норм права, тому наведена інформація має лише інформаційно-рекомендаційний характер.

Право на здійснення фото та відеозйомки

Згідно із статтею 34 Конституції України кожен має, право вільно збирати, зберігати і поширювати інформацію на власний розсуд. Однак здійснення цього права може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, з метою дотримання громадського порядку, запобігання злочину, для захисту репутації або прав інших осіб.     

Відповідно до статті 11 Закону України "Про інформацію" збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди можливе лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.

Статтями 307- 308 Цивільного кодексу України визначено, що фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи, а в разі її смерті - за згодою її дітей, вдови (вдівця), батьків, братів та сестер.

Фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб.

Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Водночас, якщо зйомка проводиться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру - згода особи припускається.

Крім того, особа, яка дала згоду на зйомку, може зажадати в подальшому, не демонструвати публічно запис, пов'язаний з її особистим життям, відшкодувавши при цьому витрати на демонтаж, коригування відео.

При проведенні зйомок слід враховувати, що проводячи відеозйомку можна вступити в конфлікт з іншими правами фізичних осіб, а саме:

1) правом на особисте життя і таємницю (ст. 301 ЦК України);

2) право на повагу до честі і гідності (ст. 279 ЦК України);

3) право на недоторканність житла (ст. 311 ЦК України);

4) право власності (ст. 316 ЦК України).

Тобто при проведенні зйомки повинен завжди дотримуватися баланс прав на збір інформації, передбачених статею 302 Цивільного кодексу України, і інтересів оточуючих осіб, їх права перераховані вище не повинні порушуватися.               

Також забороняється вести відеозйомку інших осіб в місцях особистого користування (туалети, душові кабінки, примірочні, роздягальні).

Підкреслюємо, що прихована зйомка фізичних осіб заборонена, за винятком випадків, встановлених законом.                

 

Прим. Акцентуємо увагу, військово-цивільна адміністрація міста Авдіївка Донецької області чинним законодавством України не наділена повноваженнями щодо тлумачення норм права, тому наведена інформація має лише інформаційно-рекомендаційний характер.

Захист порушених прав та інтересів у публічно-правових відносинах

Згідно із частиною п’ятою статті 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Норми щодо засобів захисту порушених прав у сфері публічно-правових відносин наведені у статті 5 Кодексу адміністративного судочинства в Україні (далі- КАСУ).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.            Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Відмова від права на звернення до суду є недійсною.

Детальніше...