У боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України 12 жовтня 2024 року загинув військовослужбовець 225 окремого штурмового батальйону Збройних сил України Андрій Шинаєв на псевдо «Щука».
Андрій народився 19 квітня 1979 року у Донецьку, але виріс і більшу частину свідомого життя прожив в Авдіївці, яка стала йому рідною. Довгоочікуваний син та онук. «Один його дід був шахтарем, а інший - металургом, тому наочний приклад справжніх чоловіків завжди був перед очима», - вважає рідна сестра загиблого воїна Оксана.
Навчався Андрій у 2-й Авдіївській школі з шести років в експериментальному класі, з дитинства був дуже активним хлопчиком. «Про таких кажуть «непосида». Він виступав на сцені, грав у шкільному КВК, завжди займався спортом - особливо йому подобався футбол, а потім брат виріс і став людиною з активною життєвою позицією», - розповіла жінка.
Авдіївець дуже любив рідне місто і свою країну, тому ще 2015 року пішов захищати Україну. Відслуживши кілька років, звільнився з армії, зустрів жінку, з якою створив сім’ю, і став щасливим батьком. Останнім часом перед розпалом великої війни проживав разом з родиною у Києві, де працював на станції технічного обслуговування автомобілів. З початком широкомасштабного наступу росіян на українську землю знов взяв до рук зброю і став до лав штурмовиків. Завдяки своїм лідерським якостям, вмінню чути людей, домовлятися та організовувати їх з рядового солдата став офіцером.
За словами рідних, Андрій завжди шукав справедливості та допомагав людям, був по-дитячому наївним до кінця своїх днів. «Фантазер та романтик. У таких людей життя не просте, але воно яскраве, цікаве і барвисте. Він упорався зі всіма викликами долі і залишив по собі лише світло та любов. Андрій був моїм молодшим братом, у нас сім років різниця, але я завжди відчувала, що за мене є кому заступитися! І так і було: він завжди приходив на допомогу і підтримував усіма силами, душею і серцем! Був сміливим з дитинства, ніколи не відступав перед труднощами, незважаючи на складні моменти життя. Ініціативний та кмітливий хлопець. Багато хотів зробити для міста і завжди були ідеї, як це реалізувати. Але не встиг», - з любов’ю і сумом згадує брата-Героя Оксана.
Саме «Щука» у складі свого батальйону спільно з іншими підрозділами ЗСУ одним з перших прорвався на територію ворога і взяв участь у операції на території Курської області рф. Один з боїв на Курщині став, на жаль, для Андрія Шинаєва останнім. Захисник загинув 12 жовтня 2024 року. Поховали воїна в Києві. У Андрія залишились дружина, син, мати, сестри і ще багато рідних, друзів, побратимів, які цінували і любили його.
«Він завжди намагався чинити так, як велить сумління, хотів, щоб його син пишався ним», - зазначила двоюрідна сестра полеглого Героя Наталя.
«Незмінно веселий, харизматичний, до відчайдушності азартний, беззаперечно свій та надійний друг… Попри все ти не втрачав себе і залишався Людиною, на яку можна покластися. Нехай десь там, у засвітах, у тебе буде все, чого ти так палко бажав, і нехай там твоя подорож продовжується. Андрюха, ти людина-легенда!», - написала в соцмережі Фейсбук близька знайома Андрія.
Вічна пам'ять Герою!
