Літературна зустріч «Павло Тичина: слово, що йде крізь життя», присвячена 135-річчю від дня народження поета, відбулася в Авдіївському гуманітарному хабі «Авдіївка. ВПОраємось! Бровари» у теплій, майже домашній атмосфері.
Говорили про життя і творчість Павла Тичини, читали улюблені вірші, згадували відомі й менш знані факти з його біографії. Поезія звучала не зі сторінок підручників, а як жива розмова — щира, емоційна й дуже сучасна.
Особливою гостею зустрічі стала Тетяна Переверзева, представниця Авдіївського відділу культури. Вона захопливо розповіла про шлях поета: навчання в духовній семінарії, роботу на державних посадах, зокрема на посаді Міністра культури України, непростий баланс між творчістю і вимогами часу.
Згадували і маловідомі сторінки життя Тичини — зокрема історію з піонерською піснею, яку не дозволили друкувати в місцевій газеті, але опублікувала «Правда», що фактично стало для поета своєрідною охоронною грамотою. Слухали пісню на його вірші, а поезія «Я стверджуюсь» набула особливого звучання — як текст, що був актуальним за різних історичних періодів і залишається таким сьогодні.
Павло Тичина — постать багатогранна і суперечлива: лауреат Сталінської премії, який водночас таємно спрямовував значну частину коштів на благодійність; поет, чия рання лірика стала символом музичності українського слова і принесла йому світове визнання.
Зустріч відбулася в межах клубу «СуперВІК». Хоча негода трохи скоригувала наші плани, вона аж ніяк не завадила живому спілкуванню. Ми обов’язково продовжимо наші літературні й культурні зустрічі та з надією дивимося на подальшу активну співпрацю з представниками Авдіївського відділу культури.
Поезія Павла Тичини — це не лише про минуле, а й про сьогоднішній день, про внутрішню силу й гідність. Його слова звучали як підсумок і водночас як дороговказ:
«Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була.»
Саме з таким відчуттям ми завершуємо зустріч і з упевненістю чекаємо нових розмов, нових тем і нових теплих засідань клубу «СуперВІК»
