Бути корисними там, де ми є, — означає не чекати ідеальних умов, а діяти тут і тепер, у просторі своєї громади і громади, яка нас тимчасово приймає, в просторі своєї пам’яті, своєї відповідальності. Саме з цього усвідомлення народилася ідея організації екскурсії для пластунів, членів їхніх родин з Вишневого до пам'ятнику гімназистам і студентам, які загинули у бою під Крутами в січні 1918 року, що на Аскольдовій могилі в Києві.
Вшанування на Аскольдовій могилі стало не лише актом пошани, а й моментом внутрішнього діалогу: про вибір, відповідальність і ціну свободи. Крути в цьому просторі постають як приклад громадянської зрілості й готовності діяти, навіть коли шанси мінімальні. Саме тому пам’ять про них залишається актуальною сьогодні — в умовах нової війни, нових втрат і нових форм спротиву.
Завідувач Народного музею історії міста Авдіївки розповіла історії про гімназистів Володимира Наумовича і Володимира Шульгу, про чин похорону крутянців в 1918 році, про історію Аскольдової могили, починаючи з князівських часів. Всі разом вшанували пам'ять пластуна Маркіяна Паславського «Франко», Героя України Дмитра Коцюбайла «Да Вінчі», Андрія Пільщикова «Джус», всіх Героїв, які віддіали життя за Незалежність України. Діти слухали живі історії про відомих українців, ставили багато «чому?», ділилися думками і емоціями – і в цьому дуже потужний зв'язок поколінь і нашої спільної історії.
Запалення свічок і лампадок, спільна хвилина мовчання, розмова про сенси й паралелі з сьогоденням перетворили екскурсію на можливість спільного переживання та осмислення. Такі поїздки формують не лише знання про минуле, а й спільноту, здатну тримати пам’ять як цінність і як опору для дії тут і тепер.
Вшанування на Аскольдовій могилі нагадує, що історія стає справжньою тільки тоді, коли ми робимо її частиною свого сьогодення. Кожен крок, кожне слово, кожна хвилина уваги — це наш маленький внесок у велику справу збереження пам’яті.
