У боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України 2 березня 2022 року загинула старший солдат Наталія Канцурова.
Наталія (уроджена Кеосякочан) народилася 1 жовтня 1973 року в місті Ясинувата Донецької області, однак усе її життя було тісно пов’язане з Авдіївкою - саме тут вона виросла, навчалася і сформувалася як особистість.
Навчалася Наталія в Авдіївській загальноосвітній школі №1, яку закінчила на відмінно. За словами матері, Раїси, вона з дитинства була «золотою дитиною» - доброю, відповідальною, щирою та наполегливою.
Після школи Наталія обрала шлях допомоги людям і вступила до медичного училища в Донецьку. Успішно завершивши навчання, вона здобула фах медичної сестри - професію, якій залишалася вірною протягом багатьох років.
У 22 роки Наталія вийшла заміж, а згодом, у 24 роки, народила сина Костянтина. Її батьки все життя проживали в Авдіївці: мати працювала на фабриці «Агат», а батько - на залізниці.
Професійний шлях Наталії був пов’язаний із медициною. В Авдіївці вона працювала медсестрою, зокрема у стоматологічному кабінеті Авдіївської центральної міської лікарні. Її цінували за уважність, людяність і відданість справі.
У 2014 році, з початком війни на сході України, життя Наталії кардинально змінилося. Через відсутність стабільної роботи та необхідність забезпечити навчання сина вона переїхала до Костянтинівки. Саме там вона почала новий етап свого життя, самостійно виховуючи дитину після розлучення.
У 2015 році Наталії запропонували роботу в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Вона працювала оператором відділення третього відділу, сумлінно виконуючи свої обов’язки. За час служби отримала звання солдата, а згодом - старшого солдата.
З початком повномасштабного вторгнення росії Наталія залишалася на своєму робочому місці. 1 березня 2022 року вона спілкувалася з батьками телефоном - розповідала, що вона п’є чай із солодощами. У її голосі звучала радість, вона була усміхненою і, попри все, здавалася спокійною та задоволеною.
Того ж вечора в будівлю ТЦК, де жінка перебувала разом із колегами, влучив ворожий снаряд. У момент обстрілу вони намагалися дістатися укриття.
Наталія отримала численні осколкові поранення, майже несумісні з життям. Її терміново госпіталізували та прооперували, однак врятувати Наталію не вдалося. Вночі, 2 березня, під час операції її серце зупинилося через значну втрату крові.
Наталії Канцуровій назавжди залишилося 48 років…
У неї залишилися син та мати. Батько не пережив втрати доньки - після її загибелі він захворів на онкологічне захворювання і пішов із життя у вересні 2023 року.
Наталію поховали в Авдіївці - місті, яке було для неї справжнім домом. Це було свідоме рішення її батьків, адже саме там знаходяться могили рідних - бабусь і дідуся. На той момент (у березні 2022 року) місто ще не було окуповане, і родина змогла провести доньку в останню путь на рідній землі.
Сьогодні її мати проживає в місті Чорноморськ Одеської області, зберігаючи пам’ять про доньку - сильну, добру і світлу людину, яка до останнього виконувала свій обов’язок.
Вічна пам’ять Героїні.
