У боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України 28 лютого 2025 року загинув оператор безпілотних літальних апаратів солдат Родіон Свинарьов.
Родіон народився 6 квітня 1998 року в місті Авдіївка Донецької області. Саме тут минули його дитинство і юність, тут він зробив свої перші життєві кроки та зустрів кохання.
Зі своєю майбутньою дружиною Софією Родіон познайомився ще у шкільні роки. Вони були разом із 15 років - разом дорослішали, будували життя і підтримували одне одного. Їх поєднували роки спільного шляху, щирі почуття та міцна родина. Подружжя виховувало двох синів, для яких Родіон був люблячим і турботливим батьком.
Після закінчення школи Родіон обрав робітничу професію та вступив до Авдіївського професійно-технічного училища №43, де здобув фах електрогазозварника. Працював у рідному місті в будівельній сфері в приватній організації. Його знали як сумлінного, працьовитого і відповідального працівника.
З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році життя родини змінилося. 1 квітня вони ухвалили рішення виїхати до Дніпра, рятуючи себе і дітей від війни. Там Родіон влаштувався на роботу і продовжив забезпечувати родину.
У жовтні 2024 року Родіона мобілізували. Він пройшов військове навчання у Великій Британії, після чого повернувся до України та став до служби. Обрав шлях захисника свідомо - попри можливість залишитися за кордоном, він відмовився.
За словами близьких, знайомі пропонували йому не повертатися, обіцяли допомогти з роботою за межами України. Але Родіон твердо відповів: він хоче служити своїй державі і обов’язково повернеться додому. Він не шукав легших шляхів і не тікав від відповідальності.
Після повернення хлопець служив оператором безпілотних літальних апаратів у складі 23-ї окремої механізованої бригади. Побратими відзначали його як дуже здібного і надійного оператора - людину, яка швидко навчалася, чітко виконувала завдання і впевнено діяла в бойових умовах.
За словами Софії, він по-справжньому любив свою справу. Йому подобалося те, що він робить, і він відчував, що знаходиться на своєму місці.
28 лютого 2025 року поблизу населеного пункту Розлив Донецької області Родіон загинув під час виконання бойового завдання. У той момент їхній підрозділ мали замінити, однак під час ротації по позиції вдарив ворожий мінометний снаряд. Родіон загинув на місці.
Йому назавжди залишилося 26 років.
Родіон рано лишився без батьків - вони пішли з життя ще до цих подій. У нього залишилися дружина Софія та двоє маленьких синів, яким сьогодні 6 та 10 років, для яких він був цілим світом.
Рідні та близькі згадують його як веселого, щирого і дуже працьовитого чоловіка. Він надзвичайно любив дітей, був турботливим батьком і людиною великого серця.
Відповідальний, прямий і чесний - таким він залишиться у пам’яті всіх, хто його знав.
Родіона поховали у місті Дніпро на Краснопільському кладовищі з усіма військовими почестями - гідно і з шаною, як воїна, який віддав найцінніше, що мав, - своє життя - за Україну.
Його життя обірвалося надто рано, але його вибір - бути поруч зі своєю країною у найважчий час - назавжди залишиться свідченням мужності, гідності та справжньої любові до України.
Вічна пам’ять Герою.
