В керамічному цеху спілки художників познайомились з майстром художньої кераміки Михайлом Сусаком, спостерігали за магією створення майстром підсвічників, за тим, як звичайна грудочка глини поступово перетворюється на витончений виріб. Особливо цікаво було спостерігати за робочим простором цеху: гончарними кругами, полицями із виробами, інструментами, пензлями та печами, у яких глина набуває міцності й остаточного вигляду. А ще здивування і теплоту викликала розповідь майстра про те, що вироби створюються зі слов’янської глини.
Там же познайомилися з майстринею розпису Уляною Шкром’юк. Пані Уляна розповіла, що орнамент на кераміці – це своєрідна мова знаків і образів. На виробах можна побачити квіти, листя, птахів, коней, оленів, людей у народному вбранні, сцени полювання, музики та повсякденного життя. А ще юні дослідниці дізнались про секрети створення надзвичайних кольорів, як кожний з них поводить себе під час випалювання. Тому робота кераміста завжди містить трохи очікування і таємниці: майстер знає технологію, але остаточний результат бачить лише після відкриття печі.
Після цікавих розповідей майстрів кожна з учасниць і сама спробувала себе в ролі майстрині. Дівчата створили іграшки з глини: баранці, пташки, рибки, поросятка, чашки, тарілки – всі ці вироби надовго збережуть тепло рук своїх творців.
Мандрівка продовжилась відвідуванням Кінного Центру «Гуцулик» і наукових кімнат. Під час екскурсії діти дізналися про особливості породи гуцульських коней, про пристосованість цієї породи до гірських умов і важливу роль коня в житті гуцулів. А ще ближче познайомились з конями, коли годували їх яблуками і морквою.
Завершився день пошуками ще одного водоспаду.
